Ольга Кобилянська - царівна української літератури

 

 27 листопада 2018 року – 155 років від дня народження    Ольги Кобилянської, буковинської  письменниці  

                «Усі мої думки тобі, народе вільний,

                  і  пісня серця,  музика  душі тобі!»

                                                          О.Кобилянська

 Кобилянська Ольга Юліанівна -  була однією з найяскравіших постатей в українській літературі та однією з найосвіченіших  жінок свого часу. Протягом майже півстоліття вона створила десятки оповідань, нарисів, новел, повістей, критичних та публіцистичних статей, перекладів, лишила значне за обсягом листування. У своїх творах вона майстерно  і правдиво зображує життя різних верств населення – від інтелігенції до селянства. Усі її твори пройняті любов’ю до людей та вірою в їхнє соціальне і національне визволення. Завдяки їй в українську літературу проникли символізм та елементи психологізму, які згодом дозволили молодому поколінню письменників модернізувати та осучаснити українську літературу, спрямувавши її рух до європейських культурних широт. Новаторство та співзвучність прогресивним тенденціям світової літератури, зробили прозу Ольги Кобилянської цікавою та актуальною далеко за межами України.                     

       У  Костинецькій  сільській  бібліотеці  оформлено тематичну виставку книг    "Величава квітка Буковини" до 150 - річчя від дня народження видатної буковинської письменниці та громадсько - культурної діячки Ольги Юліанівни Кобилянської. Біля виставки проводяться бесіди, відео - перегляди, вікторини про  життя та  діяльність   письменниці.                      

 

                  "Родина, родина від батька до сина" Родина — стовбур дерева міцного.
Це батько й мати, бабці й дідусі.
Тітки і дядечки всі до одного,
Ну, словом, родичі й близькі усі.
І є ще предки давні — це коріння,
Що глибоко у цій землі лежить.
А діти, діти — нове покоління,
Це пишне гілля, що увись летить.
Родинне дерево ось тут укоренилось,
На цій землі, у рідному краю.
Й новим гіллям так щедро розпустилось
Та має біографію свою.
Потрібно всім це дерево вивчати,
Бо ми господарі на цій святій землі.
Коріння роду треба добре знати,
Дітей навчати, поки ті малі.
Бо що то за людина без коріння?
Як перекотиполе, що летить...
Без роду-племені, його благословення
Не може праведно на цій землі прожить.
      18 листопада в Костинецькій сільській бібліотеці працівниками культури було проведено родине свято "Родина, родина від батька до сина". На святі були запрошені родини Мунтяна Г. А., дружина Мунтян Т. С., невістка Мунтян Н. М., дочка Кароліна, яка дарувала всім гостям пісню про маму. Родина Пентескула М. Д. дружина Пентескул Ірина разом із маленькою донькою Ульянкою виконали пісню "Мамина молитва" . Родина Гаврилюка І.С., донька Валерія подарувала пісню "Малесенькі долонькі" . В родині Масіяна Р. В. прийшла на свято й бабуся - вишивальниця Цуркан С. Л., дружина Масіян О. І. сестра Масіян М. Г., наймолодша учасниця  Масіян С. Р. виконала пісню " Я у мами сонечко". Вокальний ансамбль  Будинку культури виконали пісні про рушник та пісню "Мамина коса". Працівниками бібліотеки  було проведено бібліографічний огляд літератури    "З родини починається життя людини". Учні школи Собко С. разом із сестричкою Собко І. розказували вірші про бабусю, татуся. Гнатишин В. подарував вірш про любимого татуся. Ведучі Василович Я. та Собко Д. вели програму свята. В кінці свята прозвучали родинні пісні.